Конюшина повзуча дає високоякісний корм, який завдяки вищій облистяності рослин по концентрації енергії перевершує конюшину червону. Конюшина гібридна. Тривалість життя конюшини гібридної більша, ніж у червоної конюшини. Його використовують у польових (1-2 роки) та лугових посівах.
Трава конюшини лучної має відхаркувальні, пом'якшувальні, сечогінні, потогінні, протизапальні та антисептичні властивості. У народній медицині застосовується як загальнозміцнюючий засіб при хронічних захворюваннях легень: туберкульозі, пневмонії, бронхіті, бронхіальній астмі.
Конюшина малинова – це інтродукована зимова однорічна і трав'яниста бобова рослина. Листя і стебла конюшини малинової нагадують листя і стебла червоної конюшини, але листя має закруглені кінчики і більше волосків на стеблах і листі.
З обережністю: хворим з порушеннями функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості. Особам, які мають хронічні захворювання перед застосуванням засобу необхідно обов'язково проконсультуватися з лікарем.
Дія фітоестрогенів аналогічна роботі жіночих статевих органів, вони мають таку ж дію на рецептори. Лікувальні властивості конюшини зменшує болючість та дискомфорт при місячних. Нормалізує стан під час менопаузи, допомагаючи організму людини легше перенести поточні зміни.
Існує 2 основні види цієї культури: червона та біла конюшина. Червоний використовується як сидерат і є цінною кормовою рослиною, а ось конюшина біла повзуча найбільше підходить для облаштування газонних покриттів.
Конюшина червона стимулює кровообіг, сприяє розрідженню крові, ця його властивість корисна при варикозі та для чищення судин.
Сучасні наукові тести показали, що червона конюшина містить ізофлавони, рослинні хімічні речовини, які мають естрогеноподібну дію на організм. Ізофлавони показали потенціал у лікуванні кількох станів, пов'язаних з менопаузою, таких як припливи, серцево-судинні захворювання та остеопороз.