Кенія була колонією Великобританії в період із 1901 по 1960 рік. Британські поселенці, які прибули до Кенії через її ресурси та комфортний клімат , витіснили місцевих фермерів та скотарів на безплідні землі або змусили їх працювати на фермах та плантаціях, що належать європейцям.
Кенія (суахілі та англ. Kenya [ˈkɛnjə]), офіційна назва – Республика Кенія (суахілі Jamhuri ya Kenya, англ. Republic of Kenya) – держава в Східній Африці. Є колишньою колонією Великобританії, здобула незалежність 12 грудня 1963 року.
Набонго Мумія виявив далекоглядність та інтелект, встановивши відносини з британцями та погодившись на співпрацю з ними за багато років до того, як інші громади Кенії почали взаємодіяти з іноземцями або брати участь у міжнародній торгівлі.
Ведеться видобуток соди (в районі оз. Магаді), флюориту, кухонної солі, золота та рубінів. Країна має поклади рідкісних копалин, наприклад, титану. Крім того, Кенія може стати виробником нафти та газу найближчими роками, оскільки нові родовища нафти (з потенціалом 750 млн.).
Іншим стимулом для імперіалізму був попит на сировину, особливо слонову кістку, каучук, пальмову олію, какао, алмази, чай та олово. Крім того, Британія хотіла контролювати райони південного та східного узбережжя Африки. для проміжних портів на шляху до Азії та своєї імперії в Індії .
Причин кілька: Королівська сім'я — символ Британії, який уособлює багатовікову історію та традиції країни.. Для багатьох британців монархія залишається важливим елементом національної ідентичності та гордості.
Португальці взяли під контроль прибережну торгівлю з початку XVI століття, але до 1720 вони були витіснені арабами. Протягом наступного століття прибережний регіон перебував під владою переважно арабів Оману.
Релігії протестанти 47,4%, католики 23,3%, мусульмани 10%, аборигенні культи 10%, інші 2%.