Операнд (лат. operandum, від ореrоr — працюю, дію) в математиці та мовах програмування ― аргумент операції; дані, що обробляються командою; математичний вираз, що задає значення аргументу операції. Іноді операндом називають місце, позицію у тексті, де має стояти аргумент операції.
У програмуванні прикладом операнда може бути змінна, яка містить певне значення . Наприклад, якщо у вас є змінна з іменем "num", яка містить значення 5, "num" вважатиметься операндом. Його можна використовувати в різних операціях, таких як додавання або віднімання його з іншої змінної.
Знак операції, наприклад, + називають оператором. Оператори зазвичай представлені одним або кількома символами, рідше словом. Зазвичай вони відповідають математичним операціям. Оператори виконують операції над певними значеннями, які називаються операндами.
У програмуванні операндами можуть виступати змінні, значення, що зберігаються в пам'яті комп'ютера, або навіть цілі вирази. У математиці операнди часто є числа чи висловлювання, з яких виконуються операції, такі як додавання чи множення. Прості числа є базовими операндами.
Оператори вказують, яку дію чи операцію виконати. Операнди вказують, до яких елементів застосувати дію . Операндом може бути будь-який з таких видів елементів даних: Константа.
Операндами можуть бути числа, регістри, осередки пам'яті, символьні ідентифікатори.
Оператори вказують, яку дію чи операцію виконати. Операнди вказують, до яких елементів застосувати дію .
Оператори вказують, яку дію чи операцію виконати. Операнди вказують, до яких елементів застосувати дію . Операндом може бути будь-який з таких видів елементів даних: Константа.