Розбираємось, які умови треба дотриматись, щоб зробити світильник по-справжньому довговічним. Середньостатистичні лампи розжарювання здатні витримати приблизно 1000 годин експлуатації.
За православним обрядом у будинку покійного перед іконами запалюються церковні свічки. Вони повинні безперервно горіти доки тіло покійного не винесуть з дому.
Незгасна лампада червоного кольору, матеріал – скло, гарна ритуальна свічка на цвинтарі заввишки 13.5 см, яка безперервно горітиме біля 9-10 годин.
Над лампадою, що горить, читається молитва про упокій душі померлого. Вважається, що без молитви та щирих намірів від лампади не буде користі, як і на могилі нехрещеної людини. Після закінчення ритуалу потрібно прибрати все сміття з могильної ділянки і роздати принесені продукти нужденним.
Обов'язковим релігійним ритуалом у православних є запалення лампадки, яка має горіти. весь день після похорону, а також на дев'ятий та на сороковий дні. У період дотримання жалоби забороняється відвідувати розважальні заклади чи заходи, вживати алкогольні напої.
Якщо світло горить безперервно (чергове освітлення в установах), лампа може горіти до 12 000 годин поспіль. Справа в тому, що сам факт включення-вимкнення трохи скорочує термін служби лампочки, оскільки викликає знос деталей механізму пуску та електронів у розрядній колбі.
Через 9 днів після похорону, а, точніше, після смерті близької людини, бажано відвідати місце поховання, запалити пам'ятні свічки чи лампаду, покласти квіти на могилу, помолитися за покійного, побажавши йому спокою та вічного життя у кращому світі.
Історія. Використання свічки yahrzeit – широко поширений звичай, коли скорботні запалюють свічку yahrzeit, яка горить протягом 24 годин , у річницю смерті за єврейським календарем. Слово yahrzeit на ідиш означає річниця або, точніше, річниця смерті людини.